Розвивальне заняття. Я, який я є насправді та яким мене бачать інші

Прочитай і поміркуй!

 Одного разу до Майстра прийшов парубок і сказав:

 - Я прийшов до тебе, тому що відчуваю себе таким жалюгідним і нікчемним, що мені не хочеться жити. Всі навколо говорять, що я невдаха, тюхтій та ідіот. Прошу тебе, Майстер, допоможи мені!

Майстер, мигцем глянувши на юнака, квапливо відповів:

 - Вибач, але я зараз дуже зайнятий і ніяк не можу тобі допомогти. Мені потрібно терміново владнати одну дуже важливу справу, - і, трохи подумавши, додав: - Але якщо ти погодишся допомогти мені в моїй справі, то я із задоволенням допоможу тобі у твоїй.

 - Із задоволенням, Майстер, - пробурмотів той, з гіркотою відзначивши, що його в черговий раз відсувають на другий план.

 - Добре, - сказав Майстер і зняв зі свого лівого мізинця невелике кільце з гарним каменем. - Візьми коня і скачи на ринкову площу! Мені потрібно терміново продати цей перстень, щоб віддати борг. Постарайся взяти за нього побільше й у жодному разі не погоджуйся на ціну нижче золотої монети! Скачи ж і повертайся якомога швидше!

 Юнак взяв перстень і поскакав. Приїхавши на ринкову площу, він став пропонувати перстень торговцям, і ті спочатку з інтересом розглядали його товар. Але варто було їм почути про золоту монету, як вони відразу втрачали до кільця всякий інтерес. Одні відкрито сміялися йому в обличчя, інші просто відверталися, і лише один літній торговець люб'язно пояснив йому, що золота монета - це надто висока ціна за таке кільце й що за нього можуть дати хіба що мідну монету, ну в крайньому випадку срібну.

Почувши слова старого, парубок дуже засмутився, адже він пам'ятав наказ Майстра в жодному разі не опускати ціну нижче золотої монети. Обійшовши весь ринок і запропонувавши перстень добрій сотні людей, юнак знову осідлав коня й повернувся назад. Сильно пригнічений невдачею, він звернувся до Майстра.

 - Майстер, я не зміг виконати твого доручення, - з сумом сказав він. - У найкращому випадку я міг би виручити за кільце пару срібних монет, але ж ти не велів погоджуватися менше, ніж на золоту! А стільки цей перстень не коштує.

 - Ти тільки що вимовив дуже важливі слова, синок! - відгукнувся Майстер. - Перш, ніж намагатися продати кільце, непогано було б установити його справжню цінність! Ну а хто може зробити це краще, ніж ювелір? Скачи-но до ювеліра та запитай у нього, скільки він запропонує нам за цей перстень. Тільки що б він тобі не відповів, не продавай його, а повертайся до мене.

 Юнак знову вискочив на коня й відправився до ювеліра.

Ювелір довго розглядав кільце через лупу, потім зважив його на маленьких вагах і, нарешті, звернувся до юнака:

 - Передай Майстру, що зараз я не можу дати йому більше п'ятдесяти восьми золотих монет. Але якщо він дасть мені час, я куплю кільце за сімдесят, з огляду на терміновість угоди.

 - Сімдесят монет?! - юнак радісно засміявся, подякував ювеліра й щодуху помчався назад.

 - Сідай сюди, - сказав Майстер, вислухавши жваву розповідь парубка.

 І знай, синок, що ти і є той самий перстень. Дорогоцінний і неповторний! І оцінити тебе може лише справжній експерт. Так навіщо ж ти ходиш по базару, очікуючи, що це зробить перший зустрічний?

                                                                  

Це цікаво знати!

Чи замислювався ти, чому люди поводяться так чи інакше, чому ми такі як  усі інші, або не такі, як усі, і чим саме відрізняємось від них. І, взагалі, що ховається під тим «Я», яке ми всі так любимо?

У процесі свого життя, взаємодіючи і спілкуючись з іншими людьми, кожна особистість вільно чи невільно, свідомо чи інтуїтивно пізнає себе.

Давай з’ясуємо, що ти знаєш про себе сьогодні, наскільки можеш себе охарактеризувати.

Запиши, будь ласка, якомога більше  рис твоєї особистості:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Кожна людина у процесі спілкування грає різні ролі, ніби приміряє до себе «маски» різних стилів поведінки, на що отримує прямі й побічні оцінки, розвиває свої здібності, уміння, набуває нових.

Найдорожче для людини – почуття власного «Я». Тому, дуже важливо, як ти сприймаєш себе сам, який твій «Я-образ».

Є різні форми уявлень про себе, які поділяються за сферами виявів життєдіяльності людини:

          Я-соціальне                            Я-ідеальне                                   Я в минулому

         Одним із способів сприйняття себе є поглиблення усвідомлення власного «Я». Кожна людина має свої позитивні риси, саме на них ґрунтується спілкування з іншими. Іноді людина навіть не усвідомлює того найкращого, що в неї закладено. Якщо ти з’ясуєш це, то збільшиш самоповагу і поглибиш сприйняття себе іншими людьми.

Склади перелік особистих переваг (не менше 10 пунктів). Це можуть бути риси, навички, якими ти пишаєшся:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ü  Пам’ятай, що ти – особистість, поважай себе.

ü  Розвивай у собі прагнення пізнати себе.

ü  Шукай у собі нестандартність, тобі буде легше поважати себе.

ü  Стався до себе і своїх вчинків критично.

ü  Розвивай дещо іронічне ставлення до себе, це допоможе застерегти від переоцінки себе та зверхності.

ü  Вір у свої сили.

ü  Оцінюючи себе, спирайся на свої досягнення.

Джерело: Заворотнюк А. В. Щоденник розвитку особистості. Баштанка: Баштанська гімназія, 2012. – 107 ст.